^
Головна / Новини / Оголошення / Наш затишний куточок

Наш затишний куточок

Субота, 02 березня 2019 р.
1

     Для інших природа - це дрова, вугілля, руда, або дача, або просто пейзаж. Для мене природа - це середовище, з якої, як квіти, виросли всі наші людські таланти. (Пришвін М. М.)

     Створюючи свій маленький затишний осередок ми вчилися створювати своєрідне диво, вчилися любити, доглядати та оберігати магію природи.

     Дякуємо, кожному хто долучився до реалізації цього задуму, хто не пошкодував ні часу, ні сил, ні фантазії щоб зробити справді дивовижний, до деталей продуманий осередок затишного дому з справжнім городом (який створювали наші добрі і талановиті дослідники Бембіки), фермою ( завдяки якій діти наочно мають можливість вчитися доглядати за тваринами та закріплювати уже набуті знання), відповідним транспортом для обробки нашого городу, лісочку із справжнім мохом та такими незвичайними деревами, з усим, що якнайкраще реалістично передає наш дивовижний світ.

Земля сміється квіточками

Бездонна ж синь яка над нами

І сонце високо вгорі.

Землясміється квіточками

В моїм маленькому дворі.

Цвітутьтроянди — просто диво!

І лілії вже зацвіли.

Ія дивуюсь, бо красиво,

Всі кольори вони взяли:

Червоні і рожеві, й білі,

І жовтого відтінки всі.

Розкрилисьвранці квіти смілі,

В прозорій скупані росі.

Квітує літечко барвисте,

У ньому радість і краса

А синє небо чисте-чисте,

На квітах сонячна роса…

 

Незабудка

Їжачок Коль прокинувся з думкою, що добре було б трохи помандрувати. Адже, крім рідного лічу він ще нічого не бачив.

Попрощавсяз мамою, татусем. А, коли настала черга сестрички Голочки, та подарувала йому тендітну блакитну квіточку:

-- Візьми її. Щоразу, як дивитимешся, згадуй нашу сім’ю. Повертайся поскоріше.

Довго чи ні їжачок йшов. Але дорогу йому перекрив потічок. Знайшов мандрівник брід. Та й рушив через воду по камінцях.Раптом він посунувся. І, щоб втримати рівновагу, підняв передні лапки. Маленька незабудка випала з його пальців прямо у воду.

Коль тільки сумно зітхнув:

“Я все рівно вас не забуду,-- подумав він…Та за лісом розкинулось поле.там мандрівника знайшли двійко малих дівчаток:

-- Матусю, давай, заберемо його додому. Дамо молочка і яблучко.

Так Коль оселився в селі.Добре йому в теплі жилося. Ним опікувалися, його любили. Цілу осінь та зиму провів Їжачок в гостях.

А весною, коли потепліло, вибіг він на вулицю разом з дівчатками. Дивиться, а у квітнику незабудки розцвіли. Згадав рідну хатку у лісі, матінку й тата, меншу сестричку.Попрощався він зі своїми рятівниками та й рушив назад додому.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна

img20190228151739.jpgimg20190228151731.jpgimg20190228151728.jpgimg20190228151719.jpgimg20190228151715.jpgimg20190228151641.jpgimg20190228151631.jpgimg20190228151622.jpgimg20190228151608.jpgimg20190228151604.jpgimg20190228151555.jpgimg20190228151549.jpgimg20190228151543.jpgimg20190227170411.jpgimg20190227170343.jpgimg20190227170334.jpg

Клюкас Ольга

вихователь

Переглядів: 388

Клюкас Ольга

Субота, 02 березня 2019 р. 14:53
Коментар – 50

Там в кінці мав бути смайлик)))

Клюкас Ольга

Субота, 02 березня 2019 р. 14:48
Коментар – 49

Дуже дуже дякуємо ?

Надежда

Субота, 02 березня 2019 р. 13:47
Коментар – 48

Це не просто "Город на підвіконні"... Це справжній господарський маєток!!! Настільки деталізований, що здаєтся зараз все оживе. Фантазія і працьовитість наших вихователів не знає меж. ВИ НАЙКРАЩІ!!! ДЯКУЮЄМО!!!

Щоб додати коментар авторизуйтесь